|
повернутись |
При самостійному інвестуванні коштів у цінні папери необхідно володіти значним обсягом інформації та вміти її аналізувати (здійснювати аналіз макроекономічних даних, фінансових показників компаній-емітентів, здійснювати технічний аналіз тощо). У більшості людей немає достатньо часу, технічних можливостей та професійних знань для управління особистими коштами. Для того, аби зробити інвестування на фондовому ринку доступним для приватного інвестора, легким та недорогим, компанії з управління активами пропонують інвесторам вкладати гроші в інвестиційні фонди, якими вони управляють. В Україні інвестиційні фонди почали створюватися після прийняття Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (2001 р.). Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) – це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і обліковуються окремо від результатів її господарської діяльності (згідно Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів)» від 2001 р.). Інакше кажучи, ПІФ – це так званий «кошик», куди інвестори вкладають свої кошти і якими управляють професіонали компаній з управління активами. Вони вкладають залучені грошові кошти у вигідні фінансові інструменти: акції, облігації, державні цінні папери, коштовні метали, банківські депозити, нерухомість тощо. В результаті ефективного управління виникає прибуток (або не виникає як наслідок неефективного управління, або негативного результату фондового ринку в цілому), що розподіляється між усіма інвесторами відповідно до частки їхніх вкладень (кількості придбаних інвестиційних сертифікатів). Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) – це юридична особа, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства і здійснює діяльність виключно зі спільного інвестування.
Компанія з управління активами (КУА) - це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, і не може поєднувати цю діяльність з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів. КУА здійснює управління активами ІСІ за винагороду, розмір якої встановлюється відповідно до регламенту фонду. Діяльність КУА жорстко регулюється і обмежується законодавством та контролюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Залежно від порядку здійснення діяльності: відкриті, інтервальні, закриті. Розміщення і викуп цінних паперів відкритого фонду відбувається щодня, тобто інвестор може в будь-який робочий день як купити, так і продати цінні папери фонду. Головна відмінність цього фонду - це висока ліквідність. Відповідно, відкритий фонд як самий ліквідний інструмент вимагає наявність в своїх активах найбільш ліквідних інструментів. Цінні папери інтервального фонду інвестор може придбати та продати лише протягом визначеного в проспекті емісії фонду періоду (інтервалу), за законодавством – не рідше, ніж раз на рік. Більшість таких фондів розміщують і викупають цінні папери значно частіше. Відкриті та інтервальні фонди є, як правило, безстроковими (створеними на необмежений термін діяльності). Закритий інвестиційний фонд може бути лише строковим. Згідно із законодавством ні КУА, ні сам фонд не зобов’язані викупати цінні папери інвестора такого фонду до моменту закриття ІСІ. Але при цьому цінні папери фонду закритого типу можуть перебувати у вільному обігу на ринку – їх можна подарувати, продати третій особі, використати як поруку тощо. Залежно від складу активів: диверсифіковані та недиверсифіковані. Диверсифіковані фонди жорстко контролюються відносно напрямків та обсягів інвестування в той чи інший актив. Інвестиційні фонди відкритого та інтервального типів можуть бути лише диверсифікованими. Недиверсифіковані фонди – інвестиційні фонди, щодо яких не існує жорстких вимог диверсифікації активів. Можуть здійснювати інвестиції у цінні папери, об’єкти нерухомості, корпоративні права, тощо. Венчурні фонди - це корпоративні або пайові недиверсифіковані інвестиційні фонди, які здійснюють виключно приватне розміщення емітованих ними цінних паперів і провадять досить ризиковану інвестиційну стратегію, зокрема в інноваційні проекти. Строкові та безстрокові. Строкові фонди – створюються на певний строк, зазначений у проспекті емісії, після закінчення якого такі фонди припиняють свою діяльність. Безстрокові фонди – створюються на невизначений строк.
Для початку потрібно ознайомитися з діючими на фондовому ринку компаніями з управління активами (КУА) та інвестиційними фондами, якими вони управляють (ІСІ). Для цього стануть у нагоді аналітичні та рейтингові матеріали в періодичних виданнях та мережі Інтернет. На сайті Української Асоціації Інвестиційного Бізнесу (www.uaib.com.ua) та інформаційному ресурсі Investfunds-UA (www.investfunds.com.ua) ви можете ознайомитися з ренкінгами КУА та ІСІ, а також отримати вичерпну інформацію з питань інвестування. На сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (www.ssmsc.gov.ua) інвестори можуть ознайомитися з законодавством.
Дохід інвестора складається з приросту вартості цінних паперів фонду, що нараховуються по цінним паперам ІСІ, якщо їх виплату передбачено Проспектом емісії фонду. В інвестиційних фондах інвестор не отримує дохід у вигляді фіксованого відсотку. Реалізувати свій дохід інвестор може лише у випадку продажу акцій чи інвестиційних сертифікатів, що йому належать, або отримавши дивіденди. Якщо інвестор продає цінні папери самому фонду чи КУА, то ціна формується виходячи із вартості акції/інвестиційного сертифікату фонду на момент продажу. Для того, аби дізнатися яка вартість акції/ІС фонду, необхідно поділити вартість чистих активів фонду на кількість акцій/сертифікатів фонду, що перебувають в обігу.
Відносини, що виникають у сфері оподаткування в Україні, зокрема особливості оподаткування інвестиційного прибутку у сфері спільного інвестування, порядок їх справляння і адміністрування, визначення платників податку, їх прав та обов’язків тощо, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі – «Податковий кодекс»). Варто враховувати, що поки кошти інвесторів перебувають в інституті спільного інвестування (далі – «ІСІ»), нереалізований прибуток від таких коштів не оподатковується. Оподатковується інвестиційний прибуток та/або дохід, який вони одержують лише у разі:
У разі відчуження інвестором цінних паперів ІСІ (або викупу цінних паперів компанією з управління активами), інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу цінних паперів ІСІ, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання таких цінних паперів ІСІ з урахуванням норм Податкового кодексу. До продажу цінних паперів ІСІ прирівнюються також операції з:
У разі отримання інвестиційного доходу у вигляді дивідендів – оподатковується сума дивідендів, отримана інвестором. Ставка податку на інвестиційний прибуток залежить від юридичного стутусу інвестора. 1. Якщо інвестор фізична особа – резидент, то відповідно до п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно за цивільно-правовими договорами. Це стосується відчуження цінних паперів ІСІ третій особі (вторинний ринок). У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому п. 167.1, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому п. 167.1. Відповідно до п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, ставка податку становить 5 % бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:
Крім того, відповідно до пп. а) п.п. 170.2.8. п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу цінних паперів ІСІ, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. 2. Якщо інвестор фізична особа – нерезидент, то відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів). Отже, ставки податку відповідно становлять також 15% (17%) і 5 % бази оподаткування. 3. Якщо інвестор юридична особа – резидент, то відповідно до ст. 151 та п.10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу ставка податку на прибуток підприємств встановлюється:
4. Якщо інвестор юридична особа – нерезидент, то будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу. Де під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема:
Перед тим, як прийняти рішення щодо інвестування в ІСІ, інвестор має уважно ознайомитися з наступною інформацією, що міститься в Регламенті і Проспекті емісії цінних паперів фонду:
На вимогу учасника інвестиційного фонду КУА повинна надавати повну інформацію, яка підтверджує:
|
ЩО ТАКЕ ІНСТИТУТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ?